У 1980 році спостереження під час процедури ендоскопії немовляти дало поштовх до розробки одного з найбільш трансформуючих втручань у сучасній медицині: черезшкірної ендоскопічної гастростоми (ПЕГ). До цього нововведення розміщення гастростомічної трубки — важлива процедура для пацієнтів, які не можуть підтримувати адекватне харчування через рот — вимагала відкритої лапаротомії. Ця інвазивна хірургія була особливо складною для дорослих із серйозними неврологічними порушеннями та дітей зі значною затримкою розвитку, які стикалися з вищим ризиком, пов’язаним із загальною анестезією. Отже, розміщення гастростоми часто резервувалося лише для найбільш критичних випадків.
Прорив стався завдяки доктору Джеффрі Понскі та доктору Майклу Гаудереру, які були колегами з хірургічної ендоскопії та педіатричної хірургії в лікарнях Клівленда, штат Огайо. Вони розробили процедуру, яка зробила революцію в галузі: техніка, за допомогою якої трубку для годування виводять із рота вниз по стравоходу та шлунку, а потім виводять через лівий верхній квадрант живота, усуваючи потребу в лапаротомії. Ця інновація ознаменувала одне з перших великих розширень ендоскопії з чисто діагностичного інструменту до терапевтичного інструменту, що значно вплинуло на практику гастроентерології та загальної хірургії.
Світло, яке породило ідею
У 1979 році доктор Понскі з Університетської лікарні та доктор Гаудерер з дитячої лікарні Rainbow Babies and Children's Hospital помітили щось дивовижне під час ендоскопії немовляти. Світло від ендоскопа було видно ззовні черевної порожнини, освітлюючи шлунок і чітко окреслюючи його положення. Це видовище породило ідею: трубку потенційно можна вставити прямо в шлунок через шкіру, обійшовши необхідність відкритої операції.
Це розуміння призвело до розробки ендоскопічної процедури для гастростоми, одного з найперших прикладів мінімально інвазивної хірургії (MIS) — концепції, яка згодом здійснить революцію в галузі хірургії.
Створення першої трубки PEG
Щоб втілити свою ідею в життя, Понскі та Гаудерер зібрали матеріали, які на той час були доступні в лікарнях. Вони вибрали гнучку трубку де Пеццара через її здатність проходити через рот і стравохід, не завдаючи травми. Однак проблема полягала в тому, як провести трубку через стінки шлунка та черевної порожнини. Рішення прийшло у формі внутрішньовенної канюлі Argyle Medicut, простої конічної пластикової трубки з довгим конусом, яка ідеально підходить для цього завдання.
Використовуючи цю установку, вони розробили метод, за допомогою якого трубку можна було витягти зі шлунка через невеликий розріз у черевній стінці за допомогою ендоскопічного наведення. Техніка вимагала точної координації та трохи «ендоскопічної хореографії», але вона спрацювала. Протягом наступних місяців вони успішно встановили гастростому 12 немовлятам і дітям і 19 дорослим за допомогою цього нового методу.
Еволюція методів PEG
Після презентації своєї новаторської роботи на великих медичних конференціях у 1980 році Понскі та Гаудерер опублікували свої висновки. Їхня техніка, відома як «техніка витягування», стала основою для подальших інновацій у PEG. Були розроблені такі варіації, як «технологія штовхання» та інші вдосконалення, такі як використання інтродуцентів катетерів і технік фіксації, але жоден не зрівнявся з простотою та ефективністю оригінального методу.
Вплив і спадщина PEG
Спочатку комерційний потенціал процедури ПЕГ недооцінювався, оскільки передбачалося, що ринок буде обмежений новонародженими та невеликою кількістю літніх пацієнтів із специфічними захворюваннями. Однак, оскільки процедура набула популярності, кількість розміщень PEG різко зросла, досягнувши 216 000 щорічно до 2001 року.
Процедура PEG також кинула виклик традиційному шляху медичних інновацій, який зазвичай переходить від застосування для дорослих до педіатричних випадків. У цьому випадку техніка спочатку була застосована до новонароджених, а потім адаптована для дорослих.
Сьогодні PEG залишається поширеною процедурою в усьому світі, яка виконується в ендоскопічних кабінетах щодня. Це була одна з перших терапевтичних процедур, яка запровадила гнучкий ендоскоп як хірургічний інструмент, заклавши основу для майбутніх досягнень, таких як транслюмінальна ендоскопічна хірургія з природним отвором (NOTES). Розробка PEG трубки підкреслює важливість міждисциплінарної співпраці між хірургами, гастроентерологами та інженерами в розвитку медичних технологій.
Посилання:
Услід за світлом: історія використання черезшкірної ендоскопічної гастростомічної трубки (АВТОРИ: Ендрю Т. Стронг, MD1; Джеффрі Л. Понскі, MD, FACS2
Відділення загальної хірургії Клівлендської клініки, Клівленд, штат Огайо; Медичний коледж Лернерської клініки Клівленда, Медична школа університету Кейс Вестерн Резерв,
Клівленд Огайо)
